Формування підходів для самоосвіти студентами в закладі вищої освіти

Abstract

Сучасні процеси у вищій освіті знаходяться в стадії глобального і локального реформування. Особливо актуальними є компаративні методи досліджень, які дозволяють найбільш контрастно і чітко диференціювати на тлі вивчення «іноземної» специфіки відмінні і значущі риси вітчизняної системи освіти. Інженерна освіта в умовах реформування освіти - це предмет особливих дискусій. Безліч чинників формують мотивацію до навчання: рівень професійної компетентності викладача, його педагогічна майстерність, здатність не переказувати навчальний матеріал, а захопити ним учнів, що, безумовно, є ключовим моментом у розвитку пізнавальних мотивів навчання у студентів. Але було б великою помилкою вважати, що тільки вміле володіння педагогом освітніми технологіями, пов'язаними з дидактичними методами організації і проведення лекційного або практичного заняття, забезпечує ефективність процесу навчання. Багато в чому бажання вчитися визначається суб'єктивним переживанням студента свого успіху в університеті, яке пов'язане не тільки з хорошою успішністю, а й з відчуттям особистої значущості в колективі, підтвердженням уваги до своєї персони як з боку одногрупників, так і викладача. Комунікативний компонент педагогічної діяльності багато в чому зумовлює її ефективність у цілому. Характер взаємин педагога зі студентами найсерйознішим чином впливає на їхню успішність і особистісну успішність.